Конкурс  "Космос.Людина.Духовність"

До 19 січня 2023 року Українським державним центром позашкільної освіти буде проведено Всеукраїнський колоквіум «Космос. Людина. Духовність» .

Захід проводиться з метою творчого, інтелектуального та духовного розвитку учнівської молоді, задоволення її освітніх потреб, інтересів та схильностей до науково-експериментальної, дослідницької, техніко-конструкторської та інших видів позашкільної освіти.

******************************************************************************************

******************************************************************************************

У школі пройшла щорічна виставка творчих робіт учнів школи та їх батьків "Щедрість рідної землі". Глядачам були представлені найрізноманітнішні поробки із природних матеріалів, як індивідуальні,так і колективні. Вироби з природного матеріалу, композиції з овочів та фруктів,якими багата наша рідна земля.

Цікаві, креативні та оригінальні вироби, які заслуговують уваги та похвали. Дякуємо учням, батькам, класним керівникам за участь у виставці та за свято, під час якого уся шкільна родина насолодилась золотими кольорами осені, запахом її дарів. 

Представлені роботи можна переглянути в нашому шкільному фотоальбомі з темою"Щедрість рідної землі 2022"

******************************************************************************************

1 вересня - День Знань! Вітаємо!

******************************************************************************************

ДЕНЬ ЄВРОПИ

Щороку у третю суботу травня Україна відзначає День Європи. Нині для українців цей день набув особливого значення, адже нашу країну та ЄС єднають не лише спільні цінності, історія та культура. Наразі, країни, які раніше були просто сусідами, стали для нас насправді близькими друзями, помічниками та для багатьох –  прихистком та порятунком від російської агресії. Водночас українські воїни стали для європейців міцним щитом, який боронить фактично всю Європу від агресивних імперських амбіцій кремля. Українці тепер – приклад мужності, незламності та героїзму, а також єдності.

Цього року святкування Дня Європи в Україні припадає  на 21 травня. Це вже 20-й День Європи, який відзначатиме Україна.

Традиційно в цей день відбуваються святкові заходи та флешмоби. Навіть останніми роками, попри суворі карантинні обмеження через небезпеку зараження коронавірусною інфекцією, українці не пропускали святкування Дня Європи.

Наразі широкомасштабне вторгнення рф на нашу землю внесло у всі сфери життя українців значні корективи, однак, відзначати це важливе для багатьох українців свято ми таки будемо.

Вітаємо всіх вас зі святом та нагадуємо, що Європа починається з кожного з нас. З нашої небайдужості, рівності та взаємоповаги.

******************************************************************************************

19 травня - Всесвітній День Вишиванки

Всесвітній день вишиванки відзначається щороку у третій четвер травня. День вишиванки не має ніякого політичного підґрунтя, свято покликане популяризувати українську культуру і традиції.

  Вишиванка – своєрідний унікальний код українського етносу. Вона яскраво відображає особливу національну традицію народу. Тож не дивно, що існує свято, присвячене їй.

  Метою Дня вишиванки є популяризація вишитого етнічного одягу та вшанування українських традицій. Цього дня прийнято вдягати національне вбрання, куди б не довелося йти – на роботу, на зустріч із друзями, загалом куди завгодно.

  Історія вишивки на теренах України має не одну тисячу років.

  Особливого ж значення набула в останні кілька століть. Переважно, вишивали дівчата. До весілля готували спеціальну скриню, у якій роками збирали посаг. Найбідніша дівчина мала 30-40 сорочок, середнього достатку 50-70 сорочок, а багата – 100 і більше.

  За повір’ям, сорочку для немовляти мала вишити мати або бабуся. Під час тонкої роботи майстрині співали пісень і молилися. Вірили, що так сорочка стає оберегом. Сорочки для жінок пряли тільки з конопель або льону. Вважалося, що ці рослини захищають майбутню матір і її ще не народжене дитя.

  Вишиванка вважається оберегом від усього лихого, що може статися в людському житті. Вона є символом краси та міцного здоров’я, а також щасливої долі. В Україні вишиванка теж символізує і родинну пам’ять, вірність та любов у сім’ї. Експерти вважають, що український народ намагається закодувати щастя, долю, життя та волю в орнаменті вишиванок.

  Мали вишивальниці й своє свято – День Варвари 17 грудня. В цей день не можна було ні прибирати, ні прати, ні глину місити, а тільки вишивати.

  Топ 13 цікавих фактів про українську вишиванку

  1. Всесвітній день вишиванки не є офіційним святом, а був започаткований у 2006 році студентами університету одного з міст України.

  Вперше запропонувала ідею акції “Всесвітній день вишиванки” студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк, надихнувшись прикладом свого друга, який постійно носив вишиту сорочку в повсякденному вбранні. Так, частина студентів університету та його викладачів підтримали ініціативу і прийшли на навчання у традиційному українському одязі.

  Саме ця подія започаткувала відзначення Всесвітнього дня вишиванки.

  2. Здавна для українців вишиванка відігравали не стільки функцію одягу, як слугувала, за повір’ями, оберегом від усілякого зла – це було її першочергове призначення. Саме тому в давнину сорочки та сукні оздоблювали візерунками на рукавах, комірах і на подолі, щоб малюнок торкався усього тіла.

  3. Прародителями вишивки були скіфи. За свідченням давньогрецького історика Геродота, свій одяг вони оздоблювали цікавими візерунками, про що свідчать знайдені на Черкащині срібні бляшки з фігурками чоловіків, датовані VІ ст. Дослідження показали їх ідентичність з вишивкою українського народного костюма XVІІІ-XІX ст.

  4. Першу школу вишивки в Київській Русі було створено ще в ХІ столітті. Її заснувала Анна, сестра Володимира Мономаха. У ній опановували мистецтво гаптування золотом і сріблом.

  5. Вишивка хрестиком, яку багато хто вважає традиційно українською, прийшла в Україну з Європи тільки в XIX столітті, переважно з появою компанії Brocard, яка використовувала для своєї парфумерії рекламні упаковки із зображенням схем-вишивок.

  6. Спочатку вишиванки були не просто одягом, а таким собі оберегом для їхніх власників від зла. Тому узори наносили на рукави, коміри і поділ сорочок.

  Нині найбільш розповсюджені вишиванки білого кольору. Вишиванки чорного кольору у давнину було прийнято одягати лише чоловікам.

  Кожен регіон України має свою техніку вишивання, деталі та тематику орнаменту і традиційні кольори вишиванки.

  Загалом в Україні є близько сотні різних вишивальних технік. Серед найвідоміших – хрестик, гладь, низь, мереження, бігунець, плетіння.

  7. Популярні нині маки, як елемент візерунка практично не використовувалися в традиційній українській вишивці, оскільки символізували печаль і смерть, а широкого поширення набули в кінці XX століття.

  8. Першим модником у вишиванці був видатний український письменник Іван Франко У 19-му столітті він почав поєднувати вишиванку з європейським костюмом і започаткував своєрідну моду. Сучасники згадували: «Де б він не з’являвся, неодмінно привертав увагу своїм піджаком та вишиваною сорочкою поміж пишних комірців та краваток». Саме у такому вигляді письменник постає на 20-гривневій купюрі.

  9. Першим ведучим, який з’явився у прямому ефірі у вишиванці, став Андрій Шевченко. У вишиванці він відкрив телемарафон «Ніч виборів» на "5 каналі" ще у 2004 році.

  10. Найбільша кількість людей у вишиванках, яка зібралась в одному місці, була зафіксована у День Незалежності в 2011 році у місті Рівному. На центральному Майдані міста тоді зібралося 6570 людей у вишиванках. Цю цифру зафіксовано у Книзі рекордів України.

  Наступний схожий рекорд було встановлено в 2018 році у Волновасі Донецької області, коли біля будівлі райдержадміністрації з нагоди святкування 27-ї річниці Незалежності України було презентовано рекорд України з найбільшої кількості людей у вишиванках на одній локації в зоні Операції об’єднаних сил, де в патріотичному одязі зібралося 5 095 осіб і один песик.

  11.Кожен регіон України може похвалитися своїми унікальними вишиванками. Вони відрізняються фасонами, кольором, способом вишивання, орнаментом і візерунками. Так, на Слобожанщині побутували рослинні, рослинно-геометричні та геометричні мотиви орнаментів. Вишивали головним чином чорними і червоними нитками, рідше білими і синіми.

  12. Сьогодні вишивка дуже популярний тренд не тільки в Україні, а й за кордоном. Елементи українських етномотивів використовували такі відомі світові дизайнери як Джон Ґальяно (Dior), Фріда Джаніні (Gucci), модний дім Valentino. У 2015 році американське видання Vogue опублікувало статтю, в якій назвав українську вишиванку одним з головних трендів сезону, а в 2016 році американське видання The New York Times – головним трендом літа. У період проведення Чемпіонату Європи з футболу в 2012 році в Україні Мадонна купила собі українську вишиванку. Також полюбляють носити вишиванки Міла Куніс, Діта фон Тіз, Сандра Буллок, Кейт Мосс, Джекі Чан, Ніколь Кідман.

  13. Вперше в історії України знято документальний повнометражний фільм про вишиванки «Спадок нації» (автори стрічки – режисер Олександр Ткачук та сценаристка Леся Воронюк).

  Стрічка, гаслом якої стали слова «Вишити, щоб вижити», умовно ділиться на дві частини: етнографічну, що розповідає про відмінності у вишиванках в різних місцевостях держави, та історичну, побудовану на унікальних розповідях людей про долю вишиванки в їхньому житті.

  (За матеріалами інтернетресурсів)

******************************************************************************************

Міжнародний день сімей 2022: історія свята і красиві привітання

Сім'я - головна цінність в нашому житті. Не дивно, що їй присвячено кілька свят в році. У травні відзначається Міжнародний день сімей - свято, присвячене проблемам сім'ї та родинним зв'язкам. Святкується воно 15 травня.

Міжнародний день сімей: історія свята

Свято було створено організацією Об'єднаних Націй. З 1980-их років організація приділяла питанням сім'ї все більше уваги. У 1993 році ООН встановила Міжнародний день сім'ї, а датою свята було обрано 15 травня. Щороку у свята є своя тема, яка пов'язана з сім'ями, наприклад, сім'ї і здоровий спосіб життя, проблеми незаможних сімей і роль батька в сім'ї.

День сімей: традиції

День сім'ї - хороший привід відвідати або обдзвонити всіх рідних і сказати їм кілька приємних слів. У цей день сім'ї збираються разом за вечерею і обмінюються подарунками. У таке свято можна подякувати рідним за все світле і хороше, що вони принесли в наше життя.

Привітання з Днем сім'ї

З міжнародним днем сім'ї

Вітаю всіх людей на світі,

Як добре, коли у сім'ї

Здорові дорослі та діти,

Бажаю я родинам всім

Удачі, щастя і процвітання,

Любов людей нехай згуртує,

Нехай в сім'ї буде кохання!

***

Мама, тато, дід, бабуся –

Всіх назву, не помилюся,

Старший братик і сестричка –

В нас сімейка невеличка.

Не спиняйте, бо зіб’юся:

Мама, тато, дід, бабуся…

Старший брат, сестра і я –

Отака у нас сім’я.

******************************************************************************************

15 травня - День пам’яті жертв політичних репресій

День пам'яті жертв політичних репресій — щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня. Відзначається згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року з метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму.

До цього часу точну кількість жертв тоталітарного режиму визначити неможливо. Десятки тисяч людей було розстріляно, сотні тисяч пройшли в’язниці, заслання, табори, примусово проходили психіатричне лікування.

Деякі фахівці вважають, що за період з початку 20-х і до кінця 80-х років ХХ століття, тобто за час правління більшовицько-комуністичного режиму, в Україні було заарештовано майже 1,5 млн осіб. Багатьох із них було розстріляно, інші пройшли тюрми, заслання, вислання, каторгу, табори, примусово побували в психіатричних лікарнях. Терор і репресії торкнулися майже всіх верств населення: вчених, політиків, військовиків, священників, представників культури, селян.

Особливо жорстокі репресії сталінський режим і його підручні здійснювали в Україні у 30-х роках. Зокрема у 1937-1938 рр.  в Україні було засуджено 197 617 осіб, із них на смертну кару – 122 237 громадян.

Упродовж кількадесят років радянська влада ретельно приховувала сліди своїх злочинів: на місцях поховань зводили режимні об’єкти КДБ, землю заливали бетоном, місцевість розрівнювали бульдозерами і висаджували там дерева, доступ до відповідних архівів був заборонений.  

Одним із символів тих страшних подій став Биківнянський ліс під Києвом.  Це найбільше в Україні місце масових поховань жертв комуністичних політичних репресій. За різними даними, свій останній спочинок тут знайшли від 15 до понад 100 тисяч осіб, закатованих під час допитів або ж розстріляних у позасудовому порядку органами НКВД у Києві.

Як свідчать архівні документи, Биківнянський ліс як об’єкт «спеціального призначення» – місце таємних поховань, використовувався органами НКВД УРСР протягом 1937-1941 років. На сьогодні вже встановлено імена понад 15 тисяч розстріляних громадян з Биківнянського поховання. Тут покоїться прах Михайля Семенка, Майка Йогансена, Михайла Бойчука, Федора Козубовського, митрополита УАПЦ Василя Липківського та інших жертв сталінського «Великого терору».

«Великий терор» – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 роках з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. 

Наслідками комуністичного терору 1930-х років в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.

Масові репресивні операції у 1937–1938 роках, за задумом Йосипа Сталіна, мали завершити двадцятилітню боротьбу з «соціально-ворожими елементами», упокорити населення шляхом масового терору, утвердити авторитарний стиль керівництва та здійснити «кадрову революцію». Підставою для розгортання терору була теза Сталіна про загострення класової боротьби в міру успіхів соціалістичного будівництва.

Офіційно початком «Великого терору» став оперативний наказ НКВД СРСР №00447 «Про репресування колишніх куркулів, карних злочинців та інших антирадянських елементів» від 30 липня 1937 року, затверджений політбюро ЦК ВКП(б) 31 липня 1937 року. Проте наявні документи НКВД (накази, листування, телеграфи) свідчать, що масові репресії готувалися заздалегідь, а наказом їх лише формалізували.

Часи «Великого терору» у масовій свідомості населення СРСР позначені тотальним страхом та недовірою. Нічні арешти сусідів, підозри колег на роботі, друзів, родичів, пошук шпигунів та шкідників, острах доносів та обов’язок публічно таврувати ворогів народу були повсякденними. Громадяни писали доноси на колег, остерігаючись, що ті донесуть на них першими. Це стало типовим засобом вирішення особистих конфліктів із керівництвом, викладачами, родичами тощо.

Розіграні за сценарієм показові процеси проти партійно-радянських очільників 1937-1938 років передбачали не лише усунення чи маргіналізацію рештків старої еліти, але також здійснення впливу на нових висуванців та суспільство загалом. Участь у цих показових процесах мала засвідчити політичну й ідеологічну лояльність, послух волі вождя, визнання терористичних методів державного керівництва. Таким був метод здійснення «сталінської кадрової революції».

Незаконність Великого терору визнали ще за часів СРСР після смерті Й. Сталіна, коли в роки «відлиги» провели часткову реабілітацію репресованих. Реабілітаційні процеси другої половини 1950-х – початку 1960-х років мали обмежений характер. Більшість громадян, засуджених за політичними звинуваченнями, не отримали повної реабілітації, а їхні права не були повністю відновлені.

У 1991 році, в останні місяці існування УРСР, було ухвалено Закон «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні». У ньому вперше в Україні законодавчо засудили і відмежувалися від політичних репресій як методу керування суспільством. Але оскільки цей закон ухвалювався ще в УРСР, то певна частина цих репресій, навіть вчинених позасудовими органами, все ще визначалася «обґрунтованими».

У 2015 році Україна засудила злочини комуністичного тоталітарного режиму Законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганд їхньої символіки».

У 2018 році Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років». Закон суттєво розширює коло осіб, які підпадають під реабілітацію.

З 2019 року почала працювати Національна комісія з реабілітації, яка є спеціальним постійно діючим органом при Українському інституті національної пам’яті. Комісія надає статус реабілітованих особам, постраждалим від політичних репресій комуністичного та тоталітарного режимів Україні.

******************************************************************************************

Правила поводження з вибухонебезпечними предметами

Відповідно до доручення Кабінету Міністрів Українивід 16.04.2022 №9333/0/1-22 та за результатами наради, проведеної під головуванням Прем'єр-міністра України 15 квітня 2022 року, проводимо в Плахтіївському ЗЗСО І-ІІІ ступенів №2 - гімназія Плахтіївської сільської ради (з використанням власних сайтів, технічних засобів навчання та власних ресурсів) відео-заняття, з метою вивчення ризиків, пов'язаних із вибухонебезпечними чи підозрілими предметами, та правил поводження з такими предметами.

Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.

До вибухонебезпечних предметів належать:
Вибухові речовини — хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.
Боєприпаси - вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать: бойові частки ракет; авіаційні бомби; артилерійські боєприпаси (снаряди, міни); інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни); ручні гранати; стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);
Піротехнічні засоби: патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні); вибухові пакети; петарди; ракети (освітлювальні, сигнальні); гранати; димові шашки.
Саморобні вибухові пристрої - пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення: саморобні міни-пастки;
міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.
Зазвичай, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі негайно викликають фахівців, які огороджують район і знешкоджують небезпечні знахідки. Інша справа – діти. Природна цікавість спонукає їх до небезпечних експериментів. Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, до школи. Тому так важливо пояснити наслідки подібних дій, навчити правилам поведінки у таких ситуаціях.
У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:
-наближатися до предмета;
-пересувати його або брати до рук;
-розряджати, кидати, вдаряти по ньому;
-розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;
-приносити предмет додому, у двір, до школи.
Необхідно негайно повідомити поліцію, службу з надзвичайних ситуацій або дорослих про знахідку!
Поради керівнику навчального закладу:
Останнім часом почастішали випадки телефонних повідомлень про замінування приміщень та виявлення підозрілих предметів, що можуть виявитися вибуховими пристроями.
На такий випадок пропонуються заходи попереджувального характеру:
-посилення пропускного режиму при вході і в'їзді на територію закладу, пильнування системи сигналізації і відеоспостереження;
-проведення обходів території закладу і періодичної перевірки складських приміщень на предмет своєчасного виявлення вибухових пристроїв або підозрілих предметів;
-організація проведення спільних із працівниками цивільного захисту, правоохоронних органів інструктажів і практичних занять з питань дій у разі загрози або виникнення надзвичайних подій.
У разі виявлення підозрілого предмета працівниками навчального закладу чи учнями потрібно негайно повідомити правоохоронні органи, територіальні органи управління з питань цивільного захисту. До прибуття оперативно-слідчої групи керівник навчального закладу повинен дати вказівку співробітникам знаходитися на безпечній відстані від знайденого предмета. У разі потреби – евакуйовувати людей згідно наявному плану евакуації.
Потрібно забезпечити можливість безперешкодного під'їзду до місця виявлення підозрілого предмету автомашин правоохоронних органів, співробітників територіальних органів управління з питань цивільного захисту, пожежної охорони, невідкладної медичної допомоги, служб експлуатації, забезпечити присутність осіб, що знайшли знахідку, до прибуття оперативно-слідчої групи.
У всіх випадках керівник навчального закладу дає вказівку не наближатися, не чіпати, не розкривати і не переміщати підозрілу знахідку, зафіксує час її виявлення.
У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій й здійснюється евакуація:
-одягніть одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на товстій підошві (це може захистити від осколків скла);
-візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;
-під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним органами, що проводять евакуацію. Не намагайтеся скоротити шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;
-тримайтеся подалі від обірваних ліній енергопостачання.
Якщо будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:
-обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів і т.п. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки - користуйтеся ліхтариком;
-негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;
-з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;
-перевірте, чи потребують допомоги сусіди.
Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході:
1. Ретельно вибирати місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни;
2. Перед розведенням багаття в радіусі п'яти метрів перевірити ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або обережно зняти лопатою верхній шар ґрунту, перекопати землю на глибину 40-50 см);
3.Користуватися старими багаттями не завжди безпечно, адже там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї» або такі, що не вибухнули;
4.У жодному випадку не підходити до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.
Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності.
Однією з серйозних загроз сучасного суспільства є тероризм. Більшість цих злочинів здійснюються з використанням вибухових пристроїв. Нерідко це саморобні, нестандартні пристрої, що їх складно виявити, знешкодити або ліквідувати. Зазвичай вони поміщаються в звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях. У такому разі важко відрізнити сумку з вибухівкою від такої ж сумки, залишеної забудькуватим громадянином. Часто такі міни-пастки мають досить привабливий вигляд. Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках.
Тому бездоглядні предмети вимагають особливої уваги.
Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу з вибуховим пристроєм. Слід звертати увагу на:
-припарковані біля будівель автомашини, власник яких невідомий або державні номери якої не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль давно непорушно припаркований;
-наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;
-звуки, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;
-наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);
-наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань.
Якщо підозрілий предмет знайдено в під’їзді, то треба опитати сусідів, можливо, він належить їм. У разі неможливості встановити власника — негайно повідомити про знахідку до найближчого відділення поліції, органів місцевого самоврядування, підрозділу ДСНС за телефоном «101». Якщо підозрілий предмет знайдено в установі, потрібно негайно повідомити про знахідку адміністрацію. Для поштової кореспонденції з пластиковою міною характерна надмірна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і надписи на кшалт: «розкрити тільки особисто», «особисто в руки», «секретно» і т.п. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду.
У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою:
1.Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту;
2.Не підходити до предмету, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей;
3.Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмету.
4.Не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).
5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення.
Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.
Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти рятівникам. Найкраще, що можна зробити – залишити небезпечне місце. До того ж, варто знати, якщо вибоховий пристрій встановлено зловмисно, то вони часто встановлюються парами, щоб, через деякий час після вибуху першого з них, пролунав другий вибух. Це розраховане на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і при повторному вибуху жертв буде набагато більше.
ОТЖЕ:
-не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями;
-виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника міліції або іншого посадовця; не можна торкатися знахідки;
-не користуйтеся мобільним та радіозв’язком поблизу підозрілої знахідки.

 

******************************************************************************************

******************************************************************************************

Щороку 16 лютого в Україні на державному рівні відзначатимуть нове державне свято — День єднання.

Відповідний Указ № 53/2022 опублікований на сайті глави держави.

Цього дня закликають підіймати національні прапори та прикріплювати до одягу синьо-жовті стрічки. Відповідно до Указу, в цей день будуть підняті Державні Прапори України на будинках і спорудах у всіх населених пунктах, о 10:00 буде виконано Державний Гімн України та проведено закордонними дипломатичними установами України в державах перебування відповідні іміджеві заходи, спрямовані на єднання та підтримку України.